Ні для кого не секрет, що німецькою розмовляють не лише в Німеччині. Більша частина населення розмовляє німецькою в Австрії. Німецька вважається офіційною мовою, але багато жителів розмовляють власним діалектом.
Але не можна сказати, що діалект - це окрема мова, це лише розмовний варіант певного району населення.
Все ж німецька в Австрії дещо відрізняється своїми особливостями та варіантами висловлення.
Будь-яка мова може мати діалект, адже книжкова мова, яка вивчається в університетах, працює лише в закладах освіти, або ж це схоже на німецьку з Німеччини.
Насправді австрійська німецька- це як окрема мова, тому що є навіть спеціальні словники, але звісно вона має багато спільного зі звичайною німецькою.
Перш за все, відрізняються ці два варіанти мови, граматикою та вимовою.
- Важливою особливістю австрійського є поява або зникнення букви « s » у складних словах, до того ж не завжди в тих випадках, які передбачені німецькою мовною нормою.
- Однією з фонетичних особливостей австрійської німецької є озвінчення приголосних p-, t-, k-.
- Всі кажуть, що німецька груба у вимові, слова досить довгі та їх важко вимовляти. В той час коли австрійська німецька простіша та м‘якша та милозвучніша.
- В австрійській німецькій багато запозичень з слов‘янських та інших європейських мов.
- Серед запозичень можна виділити такі як die Marille (абрикоси), das Karfiol (цвітна капуста), das Animo (перевага) - всі вони прийшли з італійської
- Відрізняються правила утворення множини: die Erlasse - die Erlässe.
- В австрійському закінченні ‑ig, наприклад, у словах König, fertig, читається швидше як [‑ɪk], а не як [‑ɪç] у німецькій мові.
Австрійська німецька – національний варіант встановленої стандартної літературної німецької мови.
Австрійці ставляться до впливу німецької дуже по-різному.
Деяким подобається використання, наприклад, Schrank замість Kasten, Tomate замість Paradeiser, Stuhl замість Sessel (власне німецьке значення для Sessel «зручніше, м'який (набивний) стілець», в австрійському варіанті це не працює, тому що тут Sessel – синонім Stuhl (власне німецьке Sessel називається тут Fauteuil).
- Віденський діалект виділяється серед інших тим, що голосна „a“ не вимовляється як „å“ або „o“, як у баварських діалектах. Взагалі слова набагато частіше вимовляються згідно з їхнім написанням: „ich, dich, mich“ так і вимовлятимуться, а не як „i, di, mi“, або „net“ не буде замінено на „nicht“.
- У розмовній мові австрійці скорочують слова або «ковтають» закінчення (редукція), чого немає у німецькій, де всі слова вимовляються чітко та виразно.
- Віденська монофтонгізація – дифтонги ei та uo трансформуються у довгий монофтонг a: klein – klãã, Stein – Stdãã, leid – laad, ich weiß – I wààß;
- Замість ввічливого займенника Sie (Ви) у Відні частіше використовують його форму в давальному відмінку – Ihnen (залежно від перекладу Вам або Вас): Griaß ihna замість grüße Sie (вітаю Вас)
Отже, в кожному варіанті мови присутні певні особливості і вони досить цікаві для вивчення та порівняння.
